В науковому і навчальному процесі імітаційне моделювання використовується в багатьох випадках. Однак чи використовуєте його Ви або ваша організація при проектуванні, побудові чи в складі ПЗ АСУ ТП? Мене цікавлять будь який із варіантів, наприклад:
- для перевірки працездатності спеціалізованого ПЗ вже перед етапом пусконаладки (ПНР);
- в якості еталонної моделі, в складі алгоритму управління;
- в якості движка тренажерів для операторів, ще перед ПНР
- для демонстрації можливостей системи, її верифікації з замовником
Ми своїх студентів змушуємо писати елементарні імітаційні моделі процесів на ПЛК, для перевірки працездатності програм управління тих же ПЛК. Знаю, що такий підхід в програмуванні є неоднозначним (зустрічав критичні статті). Але я власне вже декілька раз апробував і впевнився в доречності перевірки працездатності системи елементарними імітаційними моделями (
http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstre ... /50-54.pdf). В одному з випадків це зменшило ризик внесення змін в існуючу систему, в інших - зменшило тривалість робіт ПНР. Простим перебором зміни значення змінних, з переглядом результатів роботи програми такого масштабу – не вдасться. Однак типова база моделей ще не нароблена. Навіть такі прості елементи як «насос», «клапан», «трубопровід» потребують детальної обробки на предмет доцільності того чи іншого рівня складності, я вже не кажу про теплообмінне обладнання, хім. реактори, ректифікаційні колони, тощо. Звісно, що імітаційна модель розробляється під певні потреби, але мені чомусь знову здається, що розробляю я свій велосипед.
Тим не менше, тут мене цікавить, чи у вашій діяльності при розробці використовується імітаційне моделювання. Діліться враженнями, дуже цікаво почути.
Про всяк випадок скажу: якщо Ви використовуєте функцію аперіодичної ланки при перевірці роботи ПІ/ПІД-регулятору, Вам теж сюди