2.2. Стратегія та ціліПромислові асоціації Bitkom, VDMA і ZVEI створили спільну ініціативну платформу Industrie 4.0 для продовження діяльності науково-дослідного союзу німецької науки і промисловості (Forschungsunion Wirtschaft-Wissenschaft) і розроблення курсу скоординованих міжсекторних дій. Найбільш важливим завданням Платформи Industrie 4.0 для асоціацій BITKOM, VDMA і ZVEI є просування бачення Industrie 4.0 в промисловість. Це дозволить забезпечити і розширити майбутнє Німеччини як виробничого центру.
Остаточний звіт цього Союзу по Industrie 4.0, датований квітнем 2013 року, надає рекомендації щодо реалізації [3] (
http://internetofthings.ru/images/2015/ ... ss_web.pdf ), пояснює потреби в області наукових досліджень, а також визначає вісім областей діяльностей, які перераховані нижче – доповнених одним з аспектів використання - для ілюстрації початкової ситуації:
• 1. Стандартизація. Відкриті стандарти для еталонної архітектури дозволяють створювати крос-організаційні мережі та інтегруватися за допомогою мереж.
• 2. Керування комплексними системами. Використання моделей для автоматизації діяльності, а також інтеграції цифрового і реального світу.
• 3. Глобальна широкосмугова інфраструктура для промисловості. Забезпечення вимог Industrie 4.0 для обміну даними з точки зору обсягу, якості та часу.
• 4. Безпека. Метою є забезпечення експлуатаційної безпеки, конфіденційності даних і безпеки інформаційних технологій.
• 5. Організація роботи та дизайну робочого місця. Роз'яснення наслідків для людей і службовців як проектувальників і осіб, що приймають рішення в сценаріях Industrie 4.0.
• 6. Навчання і підвищення кваліфікації. Формулювання змісту, а також інноваційних підходів до підготовки і підвищення кваліфікації.
• 7. Нормативно-правова база. Метою є створення необхідних правових норм для Industrie 4.0 в максимально можливій мірі узгоджених із загальноєвропейськими (захист цифрових активів, договірного права за договорами, укладеними між системами, питання відповідальності, ...).
• 8. Ефективність використання ресурсів. Відповідальне використання всіх ресурсів (людських і фінансових ресурсів, а також сировини і експлуатаційних поставок) як фактор успіху для майбутнього промислового виробництва.
Для того щоб трансформувати промислове виробництво до Industrie 4.0 в Німеччині буде здійснюватися подвійна стратегія:
• Німецька машино-/приладобудівна промисловість (equipment industry) продовжуватиме бути лідером на світовому ринку, ставши основним поставником інтелектуальних технологій виробництва завдяки спеціалізованій консолідації інформаційних і комунікаційних технологій і типових високотехнологічних стратегій, які вони використовують. Повинні бути означені і започатковані нові передові ринки
технологій і продуктів CPS.
• У той же час, щоб зробити привабливим і конкурентоспроможним німецьке виробництво потрібен його подальший розвиток з використанням ефективних, ресурсозберігаючих технологій виготовлення. Мета полягає в тому, щоб розширити конкурентні переваги компаній в Німеччині за допомогою безпосередньої фізичної близькості і активного мережного обміну користувачів і виробників через Інтернет. Технології автоматизації, технологічних процесів і виготовлення Німеччини також принесуть користь в рівній мірі від цієї стратегії.
• Шлях до Industrie 4.0 є еволюційним процесом. Щоб накопичити досвід і отримати уявлення щодо оптимізації потоку створення цінності існуючі базові технології повинні бути покращені. Впровадження нових бізнес-моделей за допомогою онлайн-сервісів мають руйнівний елемент (disruptive element). Успішні компанії з гарною продукцією або послугою і зростаючим попитом на їх ринках збуту повинні належним чином підготуватися до зміни, які можуть порушити їх роботу. Зокрема, це відноситься до подальшого розвитку існуючих процесів всередині компанії, а також розробки нових бізнес-моделей.
Визначення з рекомендацій по реалізації [3]:
кібер-фізичні системи (Cyber physical systems - CPS): CPS включають в себе вбудовувані системи (embedded systems), процеси вироблення (production), логістики (logistics), інжинірингу (engineering), координації (coordination) і менеджменту (management), а також Інтернет сервіси (Internet services), що безпосередньо збирають фізичні дані з датчиків і, використовуючи виконавчі механізми, що зв’язані з ними через цифрові мережі, впливають на фізичні процеси, використовуючи глобальні дані і послуги, і мають мультимодальні людино-машині інтерфейси. Кібер-фізичні системи є відкритими соціо-технічними системами та допускають використання цілого ряду інноваційних функцій, сервісів і характеристик.